Цитованість

1. Проблеми оцінки наукової діяльності
2. Наукометричні показники
   1. Загальна кількість публікацій;
   2. Індекс цитування публікацій;
   3. Індекс Хірша (h-індекс).
   4. Імпакт-фактор
3. Наукометричні бази даних
   1. Google Scholar
      • Загальні відомості про Google Scholar
      • Правила для видавців
      • Правила для науковців
        • Створення профілю науковця в Google Scholar
      • Індексація в Google Академія
   2. Scopus
4. Підготовка публікацій
   • Оформлення електронних публікацій
5. Оцінка цитованості
6. Рекомендації із підвищення цитованості

Проблеми оцінки наукової діяльності

Проблема оцінки якості діяльності окремого ученого і наукових колективів з'явилася з моменту зародження самої науки і в усі часи так чи інакше була однією з актуальних проблем. Але ця проблема важка для вирішення, і це стосуються взаємин як усередині самої науки, так і її взаємодії із суспільством. Можливі різні варіанти оцінки будь-якого виду творчої діяльності; проте в усіх сферах - і в науці також - найбільш об'єктивною є оцінка по кінцевому результату, а не за процедурою його досягнення і витраченими на це зусиллями. Так оцінювати досить важко, а іноді і не можливо. Тому звичайно оцінюється поточна робота науковців чи наукового колективу. Методологія оцінки якості наукової діяльності чимось нагадує процедуру виявлення переможців в спортивних змаганнях, коли кращих визначають, орієнтуючись на ті або інші досягнуті спортсменами кількісні показники (час пробігу, довжина стрибка та інше). Проте аж до початку XX ст., коли заняття наукою було долею дуже невеликого кола людей, що йшли в неї передусім за покликанням і, по суті, з альтруїстичних міркувань, вага вкладу ученого оцінювалася науковим співтовариством фактично лише за змістовними якісними критеріями. Механізм такої оцінки був невідомий і не піддавався кількісному опису, але інтуїтивно усі визнавали, що особисті вклади Гауса або Чебишева у математику, Ньютона та Ейнштейна у фізику, Менделя або Вавілова у біологію є настільки значними, що перевершують вклади окремо взятих дослідників у відповідній галузі науки. 

Коли заняття наукою стало досить масовим явищем, одні якісні критерії оцінки наукової діяльності є вже недостатніми і усе більш наполегливою вимогою часу стає необхідність оцінки з використанням кількісних параметрів, що характеризують наукову діяльність. Головне це незалежність від суб'єктивних чинників.

Особливу важливість подібна об'єктивна оцінка має, коли йдеться про ті або інші "відзнаки" наукового колективу або окремого ученого – держбюджетне фінансування наукових досліджень, виділення грантової підтримки або заохочення окремих дослідників у вигляді присудження їм премій, нагород, вчених ступенів і звань. Проте на цьому етапі у наукового співтовариства, по суті, взагалі немає ніяких об'єктивних кількісних критеріїв оцінки якості наукової діяльності, і стосовно конкретного дослідника вона носить виключно суб'єктивний характер - у вигляді вольових рішень, голосувань на вчених радах і в інших аналогічних формах.

При підготовців цього розділу використано бакалаврські та магістерські роботи  студентів кафедри СП ІПСА Ю.Бодрової та О.Галковського, що виконані під керівництвом доц. О.П.Цуріна