Наукова цитованість — це сукупність показників, що відображають, наскільки часто роботи певного автора, статті, установи або журналу згадуються (цитуються) іншими дослідниками у своїх наукових публікаціях. Вона є одним з ключових індикаторів впливовості та значущості наукових результатів у відповідній галузі.
Цитованість показує, як результати дослідження інтегруються в науковий дискурс: чи є вони релевантними для інших дослідників, чи формують нові напрями, чи використовуються для підтвердження або спростування певних гіпотез.
Основні метрики цитованості
Кількість цитувань — загальна кількість разів, коли роботи автора були процитовані іншими публікаціями.
h-індекс — показник, що одночасно враховує кількість публікацій і їхній рівень цитованості.
i10-index — кількість публікацій автора, кожна з яких має не менше 10 цитувань (використовується переважно Google Scholar).
Impact Factor (IF) — показник цитованості журналу.
Field-Weighted Citation Impact (FWCI) — нормований показник, який враховує рівень цитування у конкретній галузі.
Для збору та аналізу цитувань використовуються наукометричні бази даних, серед яких:
- Scopus
- Web of Science
- Google Scholar
- OpenAlex
- Dimensions
- Lens
Платформи для дослідників (ResearchGate, Academia.edu) як додаткові джерела.
Для чого використовується цитованість
- Оцінювання ефективності науковців, кафедр чи інституцій.
- Формування рейтингу університетів.
- Прийняття рішень про грантове фінансування.
- Визначення авторитетності журналів та окремих публікацій.
- Аналіз наукових трендів.
- Пузомірка.
Обмеження та критика
Наукова спільнота визнає, що цитованість є важливою, але далеко не єдиною метрикою якості дослідження.
Основні проблеми:
- нерівномірність між галузями (гуманітарні науки мають нижчі показники цитування);
- можливість маніпуляцій (взаємне цитування, надмірні самоцитування);
- пізня “віддача” (деякі якісні роботи починають активно цитувати через роки);
- негативне цитування.