Реферативно-бібліографічна база даних Scopus

SCOPUS (МФА: [skopus], «ско́пус») — бібліографічна і реферативна база даних та інструмент для відстеження цитованості статей, опублікованих у наукових виданнях. Індексує 18,000 назв наукових видань з технічних, медичних та гуманітарних наук 5000 видавців[1]. База даних індексує наукові журнали, матеріали конференцій та серіальні книжкові видання. Розробником та власником SCOPUS є видавнича корпорація Elsevier. База даних доступна на умовах передплати через веб-інтерфейс. Пошуковий апарат SCOPUS інтегрований з пошуковою системою Scirus для пошуку веб-сторінок та патентною базою даних.

Тематико-типологічне покриття SCOPUS База даних SCOPUS позіціонується видавничою корпорацією Elsevier як найбільша у світі універсальна реферативна база даних з можливостями відстеження наукової цитованості публікацій[1]. Згідно оголошеної стратегії, дана база даних має стати найбільш повним та вичерпним ресурсом для пошуку наукової літератури[2]. Станом на середину 2009 р. SCOPUS включає 38 млн. записів наукових публікацій, в тому числі, 19 млн. записів ресурсів, опублікованих після 1996 р., зі списками пристатейної бібліографії.

Класифікаційна система SCOPUS включає 24 тематичні розділи. Тематичне охоплення розподіляється наступним чином:

  • Фізичні науки (32%)
    • Хімічні технології;
    • Хімія;
    • Комп’ютерні науки;
    • Науки про Землю та планети;
    • Енергетика;
    • Виробництво;
    • Матеріалознавство;
    • Математика;
    • Фізика і астрономія.
  • Медичні науки (31%)
  • Та інші.

SCOPUS індексує наукові джерела, що видаються різними мовами, за умови наявності у них англомовних версій рефератів. З журналами, що входять у SCOPUS можна ознайомитисьб за адресою: http://www.scimagojr.com/ Географічне охоплення видавців за регіонами світу розподіляється наступним чином:

Ris.4

         

Політика відбору джерел для індексації у SCOPUS Рішення про індексування нової назви видання базою даних SCOPUS приймаються за результатами розгляду запитів на включення нових назв видань Консультативним комітетом SCOPUS з відбору змісту (CSAB). До цього комітету входять галузеві фахівці (приблизно 20 вчених та 10 бібліотекарів), які репрезентують різні галузі знання та різні регіони світу. Запит на включення нової назви видання до бази даних може подати будь-який вчений за допомогою форми на веб-сайті ScopusInfo. Крім того, члени CSAB можуть самостійно визначати видання, які необхідно розглянути для включення. Рішення про включення нових назв видань до SCOPUS (та виключення назв видань, які перестали задовольняти вимогам SCOPUS) приймаються щорічно. Кінцевий термін подачі науковцями запитів на включення нової назви видання до SCOPUS для індексації у наступному році — 1 вересня кожного року[1]. Видання, прийняті до включення у базу даних, з’являються у SCOPUS на початку року наступного після прийняття запиту на включення.

Для отримання інформації щодо видання, запропонованого для індексації у SCOPUS, експерти CSAB використовують дані про видання з запиту на включення, матеріали англомовного сайту видання (якщо такий є) та дані каталогу періодичних видань Ulrich’s Periodicals Directory.

Базові критерії оцінювання видання експертною радою SCOPUS.

Критерії відбору видань для включення до бази даних SCOPUS включають, але не обмежуються наступним:
1 Видання повинно мати англомовну назву та публікувати англомовні версії рефератів всіх наукових статей (оцінюється якість англомовних рефератів);
2. Повні тексти статей можуть публікуватися будь-якою мовою;
періодичне видання повинно публікувати нові випуски з регулярністю не менш, ніж 1 раз на рік;
3. Загальна якість видання повинна бути високою. Критерії оцінки якості включають наступне: авторитетність: в тому числі, репутація комерційного видавця або наукового товариства; різноманітність місць роботи авторів; міжнародний науковий авторитет провідних членів редколегії та різноманітність місць їхньої роботи (серед іншого, враховується цитованість членів редколегій та авторів журналів у виданнях, що вже індексуються SCOPUS);
4 Популярність та доступність: в тому числі, кількість посилань на видання у базі даних SCOPUS; Кількість установ, що передплачують видання; бази даних інформаційних агрегаторів, у яких вже індексується видання; кількість запитів на включення видання до SCOPUS;
5. Політика видання повинна передбачати певну форму контролю за якістю публікацій (наприклад, наукове рецензування);
6. Видання повинно мати власний Web-сайт з англомовними версіями сторінок (оцінюється якість головної сторінки видання);
7. Наявність на веб-сайті повних текстів статей не є обов’язковою вимогою, але це бажано для забезпечення можливостей безпосереднього переходу зі сторінок у SCOPUS до сторінок повних текстів статей («View at Publisher»).

 

Експертна рада Експертною радою CSAB обробляються всі запити на включення нових назв видань до SCOPUS, але експертна рада практично завжди автоматично відхиляє запити на включення видань, які не мають:
· ISSN;
· стабільної регулярності виходу нових випусків;
· списків пристатейних бібліографій;
· англомовних рефератів до кожної статті;
· апарату рецензування;
· власного Web-сайту;
Так само, в основному, але не завжди відхиляються запити на індексацію у базі даних галузевих видань, що не відповідають критеріям вібору за типом документів та запити на включення журналів, котрі були включені до SCOPUS у 2004 р. (коли була запущена база даних), але у подальшому виключені з неї.
Наукометричний апарат SCOPUS Наукові ресурси, опубліковані після 1996 р., індексуються у базі даних SCOPUS разом зі списками пристатейної бібліографії. Цитованість у базі даних підраховується шляхом автоматизованого аналізу змісту цих списків. Таким чином, у SCOPUS підраховується кількість посилань на всі проіндексовані ресурси, але лише у ресурсах, опублікованих після 1996 р.
На відміну від бази даних Web of Knowledge Інституту наукової інформації США у SCOPUS не використовується поняття імпакт-факторів, але дуже широко застосовується індекс Гірша.
Профілі авторів Для авторів, які опублікували більше однієї статті, у SCOPUS створюються індивідуальні облікові записи — профілі авторів з унікальними ідентифікаторами авторів (Author ID). Ці профілі надають таку інформацію, як варіанти імені автора, перелік місць його роботи, кількість публікацій, роки публікаційної активності, галузі досліджень, посилання на основних співавторів, загальна кількість цитувань на публікації автора, загальна кількість джерел, на які посилається автор, індекс Гірша автора тощо. База даних надає користувачам можливості використання унікальних ідентифікаторів авторів для формування пошукових запитів та налаштування сповіщень (електронною поштою або через RSS) щодо змін у профілях авторів.
Можливості пошуку авторів та обмеженого перегляду їх профілів доступні без наявності передплати на базу даних SCOPUS засобами SCOPUS Author Preview
Профілі установ За аналогією з профілями авторів, для установ, співробітники яких опублікували більше однієї статті, у SCOPUS створюються профілі з унікальними ідентифікаторами установ (Scopus Affiliation Identifier). Ці профілі надають таку інформацію, як адреса установи, кількість авторів-співробітників установи, кількість публікацій співробітників, перелік основних назв видань, у яких публікуються співробітники установи та діагарама тематичного розподілу публікацій співробітників установи.
Профілі журналів База даних SCOPUS надає широкі можливості отримання наукової метрики та проведення автоматизованого аналізу видань. Інструмент Journal Analyzer дозволяє проводити розширений аналіз наукового рівня видань (в тому числі, порівняльний аналіз кількох видань) за чотирма основними показниками:
· загальна кількість статей, опублікованих у виданні протягом року;
· загальна кількість посилань на видання у інших виданнях протягом року;
· тренд року (відношення кількості посилань на видання до кількості статей, опублікованих у виданні);
· відсоток статей, які не були процитовані.
Використання даних SCOPUS у проектах оцінки наукової діяльності База даних SCOPUS у багатьох країнах є одним з головних джерел отримання наукометричних даних для проведення оціночних досліджень на державному та/або корпоративному рівні.
Зокрема, у Російській Федерації до 2010 р. має закінчитися перереєстрація згідно нових вимог Вищої атестаційної комісії РФ всіх видань включених до «Переліку провідних рецензованих наукових журналів і видань, у яких повинні бути опубліковані основні наукові результати дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора та кандидата наук». За новими вимогами ВАК РФ, достатньою умовою для включення наукового видання до «Переліку» є його індексація у одній з двох провідних світових баз даних відстеження цитованості: Web of Knowledge (Science Citation Index Expanded, Social Sciences Citation Index, Arts and Humanities Citation Index) або SCOPUS. Видання, які не індексуються у жодній з цих баз даних, для включення до «Переліку» повинні відповідати ряду додаткових критеріїв.
Університет Гранади (Іспанія) на основі даних SCOPUS підтримує проект SCImago Journal & Country Rank (SJR), суть якого полягає у публікації науково-аналітичних звітів по журналах та країнах, а також рейтингів публікаційної активності та статистики цитованості журналів і країн світу.

Дані SCOPUS використовуються у рейтингу провідних університетів світу Times Higher Education Supplement: World University Rankings (QS TopUniversities). Українські університети у даному рейтингу не представлені.
Компанія Academic Analytics використовує дані SCOPUS для підрахунку Faculty Scholarly Productivity Index (метричний показник оцінки якості наукової діяльності університетів США)[8].
Порівняня Scopus та Scholar Можна виділити спільні риси двох наукових баз даних:
· великий розмір бази даних;
· наявність посилань на повні тексти ;
· статистика цитувань наукових праць;
· зручний і простий інтерфейс .
Хоча обидві бази даних мають однакові цілі – зібрати наукові роботи, підходи до справи в них різні.
Особливості Google Scholar
· повністю безкоштовно;
· простий метод додавання нового наукового матеріалу;
· система не розрізняє однофамільців і, навпаки, однакові посилання, отримані з різних / дзеркальних серверів, трактує як різні, так само, як і різні варіанти посилань на одну й ту ж роботу.
Особливості Scopus
· Охоплення більше 22 тис. наукових журналів від 4 тис. найбільших наукових видавництв з усього світу;
· 13 мільйонів патентів від 4-х міжнародних агентств;
· матеріали наукових конференцій;
· авторські профілі з докладною інформацією про автора та оцінкою його наукової діяльності;
· профілі організацій з докладною інформацією та оцінкою їхньої наукової діяльності;
· можливість проводити аналіз та порівняння наукових журналів засоби контролю ефективності досліджень, які допомагають оцінювати авторів, організації, напрямки в дослідженнях і журнали;
· показ всіх варіантів написання журналу, прізвища та імені автора, назви організації;
· платний доступ;
· не завжди об’єктивна оцінка значимості дослідника, як вада h-індекс.

Scholarly Lite is a free theme, contributed to the Drupal Community by More than Themes.